Сьогодні, 8 вересня 2017 року, у Миколаєві в рамках програми прайду «Дні рівності та гордості» представники спільноти ЛГБТ та правозахисних неурядових організацій, а також іноземні гості, планували покласти квіти до пам’ятника Небесній сотні в пам’ять про людей, які віддали свої життя за незалежну та вільну Україну під час революції Гідності. Ці герої вірили, що прийдуть інші часи, коли не буде місця насильству, деспотії та радикалізму.

Однак, акти громадянської гідності представниками Всеукраїнської партії «Свобода» та її молодіжного крила було перетворено в акт громадянського протистояння. Більш того, у своїй публічній заяві місцеві лідери партії ПРАВО на свободу самовираження назвали ПРОВОКАЦІЄЮ.

У зв’язку з цим, прихильникам соціал-націоналізму хочу нагадати про те, що меншини переслідуються не за правильні або неправильні цінності та переконання, а за їх прагнення до СВОБОДИ та РІВНИХ ПРАВ. Жорстокі, цинічні та підступні політики готові грати життями людей заради самоствердження та підживлення своєї ідеології.

Не думаю, що, захищаючи свою землю, свою батьківщину, ми маємо слідувати якомусь ідеологічному догмату. Ні, ми просто зобов’язані захищати свою країну, свої родини, свою наслідувану від предків культуру від втручання будь-якої ідеології.

Цю близьку нам, молодим українцям, позаідеологічну правду зараз ніде пізнати. А свідомо викривлена інформація політиками різного сенсу сприяє розколу в суспільстві. Саме на цьому підґрунті визрівають усі радикальні течії.

Упевнений, що суспільство, яке не хоче розширювати межі самосвідомості та сприймати світ у всьому його різноманітті, приречене до самознищення.

У цьому, на мій погляд, і є сенс усього, що відбувається сьогодні навколо покладання квітів до пам’ятника Небесній сотні.