Шановний пане міністре,

Громадська організація «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА» виражає Вам свою шану та дякує за Ваш внесок стосовно процесу підписання угоди про відміну візового режиму між Україною та країнами ЄС.

Ми звертаємося до Вас сьогодні з проханням сприяти процесу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини у якості основних елементів Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом та їх застосування до різних категорій населення України, в тому числі лесбійок, геїв, бісексуальних та транссексуальних людей (ЛГБТ).

Із того часу, коли було здійснено ратифікацію Угоди про Асоціацію, Україна зробила важливі кроки для виконання своїх зобов’язань. Наприклад, уряд, відповідно із законом, розпочав процес забезпечення захисту ЛГБТ від дискримінації на ринку праці. Ще одним позитивним прикладом є перший крок на шляху до поліпшення правового визнання гендеру та специфічних послуг по охороні здоров’я для трансгендерних людей.

Відповідно до порядку денного Асоціації Україна-ЄС, український уряд прийняв План дій по реалізації Національної стратегії у сфері прав людини (2015-2020 рр.). Ми звертаємо Вашу увагу на висновок останнього звіту за 2016 рік про імплементацію Асоціації, де йдеться про те, що План дій «вимагає адекватних ресурсів, яких до сих пір бракує». Існує велика необхідність у швидких діях, оскільки ЛГБТ й досі щодня стикаються з дискримінацією та насильством. Наприклад, в Миколаєві в квітні 2017 року, вночі, знову був атакований офіс ЛГБТ-організації. В Одесі, у лютому 2017 року, злочинці шантажували двох геїв незаконно зробленим відеозаписом. В минулому році, в Одесі було побито двох чоловіків гомосексуальної орієнтації. Відповідальні працівники поліції не заарештували злочинців, які продовжували погрожувати повторенням насильницьких дій, мотивуючи це тим, що їхні жертви геї, тому мають бути покарані.

Ми цілком згодні з Вашою позицією, що ми не маємо зупинятися на досягненому та нашою метою має бути вступ до Євросоюзу та отримання всіх чотирьох свобод.

Тому, для виконання наступних зобов’язань, передбачених Планом дій по реалізації  Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року, ми звертаємося до Міністерства закордонних справ України з проханням озвучити вищевказані пункти з Плану дій на засіданні Кабінету міністрів України та наголосити на їх виконанні у найближчий час:

1. Скласти список підстав, за якими повинна бути заборонена дискримінація, відповідно до аналогічного закону ЄС, включаючи заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, збільшуючи перелік форм дискримінації (віктимізація) (пункт 105.1 план дії);
2. Забезпечити покарання за злочини, вчинені з мотивів ненависті за такими ознаками як раса, колір шкіри, релігійні переконання, сексуальна орієнтація, транссексуальність, інвалідність, мова (стаття 105 п. 3 Плану дій);
3. Привести законодавство з боротьби з насильством за ознакою статі у відповідність міжнародним стандартам (ст. 90 Плану дій);
4. Внести зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я по усуненню заборони на усиновлення для ВІЛ позитивних людей, людей із інвалідністю та транссексуальних людей (ст. 105 п. 7 Плану дій).
5. Розробка й ратифікація Наказу про надання медичної допомоги для осіб, які потребують зміни (коригування) статі, в якому чітко визначені медичні та правові аспекти, а процедура по корекції статі відповідає рекомендаціям комітету Ради Європи та комітету ООН з прав людини (стаття 64 п 2 Плану дій);

Відповідно до Угоди про Асоціацію, ми закликаємо Український уряд конкретно до:

1. Здійснення зазначених вище заходів за межами столиці (дискримінація і насильство по відношенню до ЛГБТ є найбільш поширеною за межами Києва);
2. Розробки кримінального законодавства по злочинам, вчиненим на ґрунті ненависті, та гарантування належного судового доступу й переслідування злочинів на ґрунті ненависті;
3. Гарантованих рівних прав для ЛГБТ шляхом введення повноправного зареєстрованого партнерства. Легалізація зареєстрованих цивільних партнерств для різностатевих та одностатевих пар, з урахуванням майнових та немайнових прав, в тому числі володіння й розподіл майна, утримання одного партнера іншим в разі втрати працездатності, конституційне право не свідчити проти партнера.
4. Декриміналізації ВІЛ-інфекції та інших інфекційних захворювань (Статті 130 і 133 Кримінального кодексу України).

Ми закликаємо Міністерство закордонних справ активізувати зусилля, щоб гарантувати, що Угода про Асоціацію виконується у всіх аспектах.

З нетерпінням чекаємо Вашої відповіді.